-
1 assent
I n1. згода2. дозвіл, санкція- qualified assent згода із застереженням- reluctant assent згода, дана з неохотою- silent assent мовчазна згода- tacit assent мовчазна згода- to give one's assent to smth. погодитися на щось- by assent з дозволу- with assent з дозволуII v- to assent to an opinion погоджуватися з думкою- to assent to a proposal погодитися на пропозицію- to assent to a statement погодитися/ виразити згоду з заявою -
2 yield
I n потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр- aggregate yield сукупна потужність (ядерної зброї); сумарна потужність вибуху- nuclear yield потужність ядерної зброї/ вибуху- planned aggregate yield планована сумарна потужність (ядерної зброї)- total yield сумарна потужність (ядерної зброї)- yields of explosion потужність вибухуII v1. виробляти давати (плоди, урожай, доходи)2. поступатися, погоджуватися3. відходити, здавати (позицію тощо), здаватися4. передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну- to yield consent дати (вимушену) згоду- to yield to demands погодитися з вимогами- to yield the floor передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну; закінчити виступ- to yield to force підкоритися силі; відступити перед силою- to yield no result виявитися безрезультатним- to yield to persuasion піддатися умовлянням- to yield a point in a debate визнати правоту противника в якомусь питанні- to yield to press піддатися тиску- to yield priority to smth. уступити першочерговість чомусь, погодитися, щоб щось розглядалося в першу чергу- to yield a ready consent охоче/ залюбки/ відразу ж погодитися- to yield in favour of/ to smbd. відмовлятися на користь когось; уступити свою чергу виступати- to yield submission підкоритися -
3 hear
v (past і p.p. heard)1) чути, почути2) чути, мати слух3) слухати, вислуховувати4) слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій тощо)6) юр. розглядати (слухати) справу7) довідатися, дізнатися, почутиyou will hear about (of) this later — а) вам за це ще дістанеться; б) ви будете віддячені за це
* * *v( heard)1) чути, почути; чути, мати слух2) слухати; слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій); cл. питати, опитувати3) заслухати офіційно або привселюдно; вислухати ( свідка); юp. слухати, розбирати справу ( на судовому засіданні)4) довідатися; ( from) отримати звістку, повідомлення5) погодитися на, почути ( прохання) -
4 погоджуватися
= погодитисяto conform (to), to be in conformity ( with), to be in keeping ( with), to chime ( with), to be of a piece ( with); ( на щось) to consent, to assent, to acquiesce, to accede, to agree (to smth.); to comply ( with); ( з чимсь) to concur (with smth.); ( з кимсь) to agree (with smb.); (між: собою) to agree; ( уступати) to concedeпогодьтесь, що — you must admit that
-
5 yield
1. n1) урожай, плоди2) виробіток; вихід (продукції); видобуток3) дебіт (води)4) улов (риби)5) гірн. осідання (покрівлі)6) текучість (матеріалу)7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід8) кількість вироблюваної продукції9) амер. сума зібраного податку з вирахуванням витрат на його збір10) військ. потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр11) тех. корисна робота2. v1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи)2) перен. віддавати (належне)3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися4) поступатися; погоджуватисяto yield the pas — спорт. відмовитися від переваги
5) передати слово іншому промовцю; уступити трибуну6) дати згоду (дозвіл)7) піддаватися; не витримувати8) пружинити; прогинатися; осідати9) розтягуватися (про тканину тощо)10) відплачувати, віддячуватиto yield up the ghost — віддати богу душу, померти
* * *I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
6 yield
I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
7 subscribe
v1. (to) приєднуватись (до чогось), погоджуватись (з чимсь)2. підписувати (документ); ставити свій підпис3. підтримати, санкціонувати (щось)4. підкоритися; поступитися- to subscribe to an opinion погодитися з думкою- to subscribe to a proposal приєднатися до пропозиції- to subscribe to a statement підтримати заяву, погодитися з заявою- to subscribe to an the views погодитися з думкою- I subscribe myself your humble servant залишаюся Вашим покірним слугою (в кінці листа) -
8 let
In1) здача внайми2) заст. перешкода, завадаIIv (past і p.p. let)1) пускати2) дозволяти; надавати можливість4) випускати (звідкись — out of, from)5) пропускати (у, в — through)to let smb. through a door — пропустити когось у двері
6) здавати внайми (в оренду)7) здаватися внайми (в оренду)8) залишати, не чіпатиlet him be alone — дайте йому спокій, не чіпайте його
9) як допоміжне дієслово виражає наказ, запрошення, припущення тощоlet AB be equal to CD — припустимо, що AB дорівнює CD
to let drop (fall) — а) упускати (щось); б) несподівано вимовити (слово)
to let go — а) випускати з рук, відпускати; б) звільняти; в) допускати; г) викинути з голови
to let pass — а) не звернути уваги; б) пробачити
to let things slide — а) не звертати уваги; б) ставитися недбало
let George do it — амер. хай це зробить хтось інший
let me by, please! — пропустіть мене, будь ласка!
let down — а) опускати; б) ослабляти, сповільнювати; в) залишати в біді; г) принижувати; д) бентежити; розчаровувати; є) тех. відпускати; є) розводити, розчиняти, розріджувати
let in — а) впускати (кудись); б) давати доступ; в) не витримати; піддатися; г) розм. обманом уплутувати, втягувати (у щось); обдурювати
to let oneself in for smth. — встряти (вплутатися) у щось
let into — а) ввести; б) утаємничити; в) напасти; г) вилаяти; д) побити
let off — а) вистрелити; б) відпустити без покарання, простити; помилувати
let on — розм. а) робити вигляд, удавати; б) видавати, розкривати (таємницю)
let out — а) випускати, звільняти; б) проговоритися; в) розширяти; г) давати напрокат (внайми, в оренду); д) давати волю (почуттям); є) амер. закінчуватися (про заняття)
let up — слабнути; припинятися, ущухати
* * *I [let] nздавання внайми; приміщення, що здається внайми; наймачII [let] v( let)1) пускатиto let blood — пускати кров; ( into) впускати; (out of, from) випускати; пропускати; (at) дiaл. стріляти, випускати заряд або стрілу ( у кого-небудь)
2) здавати внайми, в оренду; здаватися внайми, в оренду3) eк. видавати замовлення на поставку, будівництво ( фірмі) to let smb do smth дозволити кому-небудь ( зробити) що-небудь; to let smth do smth допустити,4) дозволити, щоб що-небудь відбулося5) to let smb know /hear, etc / smth сповістити, повідомити кого-небудь про що-небудь; дати кому-небудь можливість переконатися в чому-небудь, побачити, почути що-небудь6) . to let d гор smth випустити, упустити, кинути що-небудь7) означає наказ або дозвіл нехай; повинність треба; нехай; дії давай(те); припущення припустимо, нехай; готовий погодитися; погрозу нехай тількиIII [let] nlet's do it. lefitbe, — давайте зробимо, нехай звершиться
1) cпopт. незарахована подача ( у тенісі); незараховане очко2) icт. перешкодаIV [let] v; іст.(letted [-id], let) заважати, перешкоджати, служити перешкодою -
9 wring
1. n1) скручування; викручування; віджимання2) потиск (руки); стиснення3) гострий біль; схватка4) розм. прес (виноробний тощо)5) вимагання, здирство2. v (past і p.p. wrung)1) скручуватиto wring one's hands — перен. ламати руки (від розпуки)
2) муляти (про взуття)3) терзати4) віджимати, викручувати (тж wring out)wringing wet — мокрий, хоч викрути; мокрий як хлющ
5) потиснути, стиснутиto wring smb.'s hand — міцно потиснути комусь руку
7) корчитися, звиватися; битися8) перекручуватиwring about, wring round — вивертати; вивихнути
wring down — притискати, придавлювати; видавлювати
wring off — відкрутити, скрутити
wring out — викручувати (білизну); виривати (обіцянку)
wring up — загорнути, закрутити
to know where the shoe wrings (one) — знати, в чому біда
* * *I [riç] n1) викручуванняshe gave the shirt a wring — вона вижала ( мокру) сорочку
3) гострий біль, коліки ( в шлунку)4) дiaл. прес ( виноробний або сироваренний)II [riç] v( wrung)1) скручуватиto wring smb 's neck — скрутити кому-н. шию
2) вижимати, віджимати ( wring out)to wring the water from /out of/ the towel — вижати рушник; потискувати, стискати
to wring smb 's hand — міцно стиснути кому-н. руку; тиснути ( про взуття)
3) спричиняти страждання, терзати, мучити4) (from, out of) вимагатиto wring consent out of smb — змусити кого-н. погодитися
5) корчитися, звиватися7) вивертати; закручувати ( to wring up)8) ( down) притискати; придавлювати9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)••to know where the shoe wrings (one) — знати, де болить /в чому біда/; wrung in the withers з натертою холкою ( про коня); винний, з нечистою совістю
-
10 line
1. n1) лініяline of force — фіз. силова лінія
line of bomb release — військ. лінія бомбометання
2) риска, штрих3) особливість, риса4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межаto draw the line — провести межу; покласти край (чомусь — at)
just on the line — на межі (між чимсь), якраз посередині
5) борозна; зморшка, складка6) pl обриси, контур7) ряд, лінія, стрій8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)hold the line! — не вішайте трубку!, не роз'єднуйте!
9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід10) зал. колія11) (the L.) екваторunder the L. — на екваторі
12) напрям; курс; шлях13) поведінка; спосіб діїto take a strong line — триматися твердої лінії; діяти енергійно
14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересівline of business — театр. акторське амплуа
15) походження, родовід, генеалогія, сім'я16) шнур; вірьовка; мор. лінь17) волосінь (для вудки)18) провід19) лінія долоні20) ряд; амер., тж черга, хвіст21) рядок22) pl театр. роль23) pl вірші24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей27) pl доля28) телеб. рядок (зображення)in line — в одну лінію; у відповідності, у згоді
to come into line with — погодитися з (кимсь); співробітничати з (кимсь)
to get a line on smth. — амер. одержати інформацію про щось
to toe the line — спорт. стати на стартову лінію; суворо дотримуватися правил
as straight as a line, right as a line — чесний, прямий, відвертий
2. v1) проводити лінії; лініювати3) стояти, простягатися уздовж (чогось)4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)6) амер. вудити7) класти на підкладку, підбивати8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати9) тех. обкладати, облицьовувати10) тех. прокладати11) мет. футерувати12) наповнювати, набиватиto line one's pockets (purse) — нажитися, розбагатіти
line off — розділяти (розмежовувати) лініями; с.г. пересаджувати
line through — закреслювати, викреслювати
line up — шикувати (ся) в лінію; ставати в чергу; приєднуватися (до когось — with); об'єднуватися (з кимсь — with); об'єднати зусилля (проти когось — against)
* * *I [lain] n1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровідparty [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення
lines of communication — комунікації; лінія електромережі
line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія
9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хідline of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс
11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)13) pl; миcт. роль, слова ролі14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів17) pl доля18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія19) (on) відомості, інформація20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)22) тб. рядок ( зображення)II [lain] von the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)
1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом6) aмep. вудитиIII [lain] v1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)3) наповнювати, набивати -
11 quarrel
1. n1) сварка, лайка (with, between); розбрат, розлад; незлагодаa quarrel with smb. — сварка з кимсь
a quarrel about (over) smth. — сварка через щось
2) привід для ворожнечі (дія сварки, чвар, спору, суперечки)3) скарга, подана в суд; позов4) судовий процес5) тех. алмаз для різання скла6) долого каменяра7) квадратна (ромбовидна) плитка8) стріла самострілаto make up (to patch up) a quarrel — помиритися, припинити сварку
to seek (to pick) a quarrel with smb. — шукати привід дія сварки з кимсь
2. v1) сваритися; лаятися; сперечатися (з кимсь — with; через щось — about, for)2) оспорювати, заперечувати; суперечити3) ставити під сумнівto quarrel with one's bread and butter — робити на шкоду самому собі; кидати заняття, яке дає засоби для існування
* * *I n1) суперечка; сварка; незлагода, розбрат2) привід для ворожнечі, привід для сварки3) заст. скарга, подана до суду; позов, судовий процесII v1) сперечатися; заперечувати, оспорювати ( що-небудь); заперечувати ( кому-небудь); чіплятися2) сваритися; сперечатися3) заст. ставити під сумнівIII n1) алмаз для різання скла; долото каменотеса2) бyд. квадратна або ромбовидна плитка; скло ромбовидної форми3) заст. стріла арбалета -
12 fain
1. adj pred.1) змушений, вимушений2) поет. схильний, готовий (зробити щось)2. adv поет.охоче, радоfain I! — шк. цур не я!
* * *I [fein] a; predic1) примушений, змушений, вимушений2) icт.,; пoeт. схильний, готовий зробити ( що-небудь)II [fein] adv; іст., поет.(викор. тк. з would) охоче, з радістю -
13 wear
I1. n1) носіння (одягу)in wear — що носиться; модний
2) зношуванняto show wear — зноситися, пошарпатися
3) носкість; міцність4) одяг, одежаworking wear — робочий одяг, спецодяг
wear life — військ. строк носіння (обмундирування)
wear and tear — знос, зношення; амортизація; ек. зношення основного капіталу
2. v (past wore; p.p. worn)2) перен. тримати, носитиto wear one's head high — високо тримати голову; задирати голову
3) мати (вигляд)4) зношувати; протирати; стирати; пробивати; розмивати5) зношуватися; стиратися, протиратися; розмиватися6) носитися; витримувати носіння; бути міцним7) перен. зберігатися8) ставати якимсь (при зношуванні)9) стомлювати; виснажувати13) шотл. заганяти (овець тощо)14) привчати; підводити (до чогось)15) геол. вивітрюватися; зазнавати ерозії16) тех. спрацьовуватисяwear away — стирати (ся); зникати; повільно тягтися (про час тощо)
wear down — стирати; зношувати; переборювати, долати (опір тощо)
wear off — стирати (ся); знищувати; пом'якшуватися; проходити, минати (про горе тощо)
wear on — повільно тягтися (про час); роздратовувати, діяти на нерви
wear out — зношувати (ся); вичерпуватися (про терпіння тощо); зістаріти (ся); постаріти; виснажити
to wear the King's (the Queen's) coat — служити в (англійській) армії
to wear the cravat — розм. бути повішеним
3. v (past і p.p. wore) мор.робити поворот через фордевіндIInгребля; загата (тж weir)* * *I nin wear — той, що надягається
2) зношуванняwear resistance — cпeц. зносостійкість
3) носкість; міцністьwear life — вiйcьк. строк носіння ( обмундирування)
4) одяг, платтяworking wear — робочий одяг; спецодяг
5) як компонент складних слів (- wear) одягII v1) бути вдягненим (в що-н.); носити ( одяг)to wear a hat [glasses, mourning, a moustache] — носити капелюх [окуляри, траур, вуса]
to wear the ensign /the flag colours/ of... — плавати під прапором... ( про судно)
2) мати вигляд3) зношувати; протирати; пробивати; розмивати4) носитися; витримувати носку; бути міцним в носінні5) ( про час) наближатисяthe time wears late — стає пізно; проводити ( wear away)
6) гeoл. вивітрювати, еродувати; вивітрюватися, зазнавати впливу ерозії7) тex. відпрацьовувати; стиратися9) погодитися на що-н.III v; мор.( wore) робити поворот через фордевінд -
14 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
См. также в других словарях:
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
зрозуміти — і/ю, і/єш, док., перех., без додатка і з спол. що. 1) Сприйняти розумом. || Правильно сприйняти зміст чого небудь висловленого, написаного і т. ін. || Сприйняти зміст чого небудь, висловленого, написаного нерідною мовою. || Сприйняти ідею,… … Український тлумачний словник
притискати — а/ю, а/єш і прити/скувати, ую, уєш, недок., прити/снути, ну, неш; мин. ч. прити/с, ла, ло і прити/снув, нула, нуло; док., перех. 1) Щільно прикладати, притуляти кого , що небудь до когось, чогось. || З певним зусиллям давити, натискати на кого ,… … Український тлумачний словник
уважити — (вва/жити), жу, жиш, док., розм. 1) перех., із спол. що. Узяти до уваги що небудь, погодитися з чим небудь, визнаючи щось переконливим. || Задовольнити (чиєсь бажання, прохання). 2) неперех. Зважити, зглянутися на когось, щось. || Зробити кому… … Український тлумачний словник
збалакатися — аюся, аєшся, док., розм. 1) Домовитися про що небудь, погодитися на чомусь. 2) Зачепити що небудь у розмові, розговоритися про когось, щось … Український тлумачний словник
переконувати — ую, уєш, недок., перекона/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Доводити що небудь комусь, змушувати кого небудь повірити у щось, погодитися з ким , чим небудь. 2) з інфін., із спол. щоб. Умовляти зробити що небудь; схиляти до якогось рішення … Український тлумачний словник
ще — іще/, присл. 1) Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з являються, виявляються одне за одним. •• Та ще [й] до… … Український тлумачний словник
домовлятися — домовитися (з ким у попередніх розмовах, перемовах досягти певної згоди, вирішити щось), у[в]мовитися, у[в]мовлятися, змовитися, змовлятися, домовити, домовляти (кого що), зговоритися, зговорюватися, погодитися, погоджуватися, згодитися,… … Словник синонімів української мови